“Армія відновлення”: кому платять вдвічі більше, ніж мінімалка

До роботи стануть навіть пенсіонери Проєкт “Армія відновлення” – це державний механізм залучення громадян, які тимчасово втратили роботу, до виконання суспільно корисних робіт, оплачуваних щонайменше на рівні мінімальної заробітної плати. Ця програма покликана згуртовувати людей для відбудови України.
Цей проєкт створили через те, що війна спричинила падіння економіки України, і, відповідно, зростання безробіття серед населення. За офіційною інформацією на момент створення проєкту на одну вакансію претендували до 8 осіб. Тому Кабмін запропонував механізм залучення всіх, хто тимчасово втратив роботу, до “Армії відновлення” країни через виконання суспільно корисних робіт, оплачуваних щонайменше на рівні мінімальної зарплати.
Від початку поточного року Державна служба зайнятості в межах цього проєкту видала понад майже 80 тис. направлень:
– для тимчасово безробітних українців;
– для внутрішньо переміщених осіб (ВПО).
До слова, до суспільно корисних робіт залучають лише працездатних людей, які не підлягають призову на військову службу, які за віком і станом здоров’я не мають обмежень до роботи в умовах воєнного стану.
Кабмін нещодавно підвищив розмір заробітної плати для учасників суспільно корисних робіт у прифронтових територіях. Тепер українці, які залучаються до таких тимчасових робіт отримуватимуть по дві мінімальні зарплати або 16 тис. грн.
Роботи в межах “Армії відновлення” організовують на замовлення військових адміністрацій в період дії воєнного стану та спрямовані, насамперед, на відновлення інфраструктури, підтримку місцевого населення, допомогу Збройним силам України та забезпечення стабільності громад у тяжких умовах.
Для працівників участь у таких суспільно корисних роботах – добровільна. Крім того, можливість участі у суспільно корисних роботах в регіонах, наближених до зони бойових дій, нині поширено на пенсіонерів у віці до 70 років. Раніше участь у суспільно корисних роботах могли брати тільки зареєстровані у Службі зайнятості безробітні та внутрішньо переміщені громадяни, які не мають постійної зайнятості. Завдяки нещодавно ухваленим змінам тепер буде залучена більша кількість працівників. “Суспільно корисні роботи, або ж “Армія відновлення” – це дуже важливий для України проєкт. Це реальна підтримка громад, які страждають від обстрілів та зазнають руйнувань. Бо мова не лише про відновлення інфраструктури та допомогу постраждалим внаслідок війни, але й реальний шанс знайти роботу у регіонах. Суспільно корисні роботи – це можливість і для громади, і для людей. І такі зміни необхідні були, аби до відновлення та допомоги могли долучитися всі, хто готовий працювати для відбудови свої громад”, – зазначила директор Державної служби зайнятості Юлія Жовтяк. Як приєднатися до проєкту У Держслужбі зайнятості зазначають, що цей проєкт – більше, ніж просто тимчасова зайнятість, адже це можливість отримати нові знання, практичні навички та досвід у різних сферах.
Оплата праці становить до 1,5 мінімальних заробітних плат, що на сьогодні еквівалентно 12 тис. грн за повний місяць роботи.
Цьогоріч на заробітну плату 75 тисяч працівників, які отримали направлення на роботу в “Армії відновлення”, спрямовано 712 млн грн.
Найпоширенішими напрямами робіт є:
– Забезпечення життєдіяльності постраждалих громадян та ВПО, надання допомоги маломобільним групам.
– Розвантаження, фасування та доставка гуманітарної допомоги.
– Надання соціальних послуг у місцях зосередження ВПО та постраждалих внаслідок бойових дій громадян.
– Допоміжні роботи для потреб ЗСУ.
– Розбір завалів, відновлення житлових будинків, розчищення автомобільних доріг та залізничних колій.
– Облаштування та укріплення блокпостів і фортифікацій.
– Будівництво захисних споруд та укріплення дамб.
Такі суспільно корисні роботи активно проводяться в 19 регіонах України, а найактивніше – в таких регіонах:
– Харківська область – 41 тис. направлень;
– Донецька – 32 тис. направлень;
– Київська – 31 тис. направлень.
Потрапити до “Армії відновлення” можна через найближчий центр зайнятості. Кожен регіон розробляє власний план робіт та узгоджує його з військовою адміністрацією. До чого готуватися на майбутнє У Держслужбі зайнятості також звернули увагу на те, яких фахівців Україна потребуватиме після війни.
За прогнозами, найбільше працівників повоєнний ринок праці потребуватиме за такими напрямками:
– військові, адже після завершення війни потреба в якісно укомплектованій армії не зникне;
– медики, найактуальнішими будуть професії хірурга, кардіолога, реабілітолога, фізіотерапевта, спеціаліста лікувального масажу;
– будівельники, адже відновлення країни передбачатиме масштабне будівництво, тому зварювальники, маляри, столяри, слюсарі, муляри, штукатури, теслі, сантехніки, зварювальники та інші представники цих професій будуть дуже потрібними для роботодавців;
– енергетики, адже енергетична галузь України відноситься до однієї із найбільш постраждалих внаслідок війни, тому відновлення інфраструктури передбачатиме велику потребу в таких професіях, як інженери, техніки, електромонтери, конструктори, розробники, електромонтажники, електрохіміки, технологи, метеоенергетики та багато інших;
– працівники судів, прокуратури, поліції, органів служби безпеки та антикорупційних органів потрібні будуть, щоб забезпечувати захист законів Україні на звільнених територіях та регіонах, де зараз ведуться бойові дії;
– програмісти, зокрема фахівці з захисту інформації та персональних даних;
– спеціалісти оборонної промисловості, адже власні виробництва товарів, які необхідні військовим, та спільні проєкти з іноземними партнерами, вимагатимуть великої кількості інженерів, науковців, економістів та розробників;
– спеціалісти транспортної сфери – водії, залізничники, диспетчери, логісти, експедитори;
– психологи, які допомагатимуть заліковувати повоєнні розлади ментального здоров’я;
– освітяни – вчителі, майстри з виробничого навчання, методисти, соціальні педагоги тощо.
Галина Гірак