Ртуть у домі: що робити, якщо розбився термометр і загроза поруч

Що це за небезпека і коли вона може статися Ртутні термометри, котрі ще й досі широко використовуються в Україні – це скляні вимірювальні прилади, що містять 0,5-1 г ртуті (метал Hg), блискучого рідкого металу. При розбитті він розпадається на дрібні кульки, які легко випаровуються при кімнатній температурі (приблизно 18 °C і вище), і ці невидимі пари здатні забруднити повітря приміщення.
Ртуть може розлитися під час випадкового падіння термометра на тверду підлогу, якщо градусник розбивається в умивальнику або ванній, а також під час прибирання чи транспортування цього доволі крихкого предмету.
Чому ж ртуть настільки небезпечна для здоров’я? Цей хімічний елемент не має запаху, його пари невидимі, і саме це робить ртуть особливо небезпечною.
При цьому металічна ртуть, котра потрапила в повітря або воду, не розкладається у природі, а переміщується між атмосферою, водою, ґрунтом і навіть накопичується в організмах риб та тварин. Потрапивши у ґрунт або воду, ртуть перетворюється мікроорганізмами на метилртуть* – дуже токсичну форму, що біоакумулюється у тілі риб, а потім і у людей, які їх споживають.
Звісно, великі промислові викиди ртуті є серйозною глобальною проблемою. Але й домашній такий інцидент здатен забруднити повітря та поверхні вашого приміщення: навіть невеликі краплі, що осіли у килимах, щілинах або ж меблях, можуть тривалий час випаровуватися.
Тож лікарі попереджають про серйозну небезпеку для людського організму, виникаючу при розбитті ртутного термометру. Зокрема, пари ртуті легко потрапляють у легені, і з кров’ю – до мозку, нирок, нервової системи. Це може призвести до емоційних змін, головного болю, тремору, безсоння, погіршення пам’яті.
При цьому довготривале або високодозове вдихання парів ртуті є ще серйознішим ризиком для здоров’я, особливо у дітей, вагітних жінок і людей з хронічними хворобами, попереджає Всесвітня організація охорони здоров ‘я (ВООЗ).
Фахівці цієї організації також зазначають, що ртуть може накопичуватись у навколишньому середовищі і через певний час перетворюватися на органічну форму (метилртуть), котра легко потрапляє у ланцюги харчування.
Втім навіть невелика кількість парів у погано провітрюваному приміщенні може підвищувати ризик токсичного впливу парів ртуті, особливо при тривалому перебуванні людей там.
То де такий інцидент є небезпечнішим: у будинку, квартирі чи лікарні? Ризик залежить від об’єму повітря, вентиляції та населення приміщення. У приватному будинку зазвичай більше простору та краще провітрювання, тому ситуацію трохи легше контролювати. Натомість, у багатоквартирному будинку ртутні пари можуть легко переміщуватися вентиляцією або щілинами, потрапляти в інші квартири, особливо якщо двері чи вентиляція відкриті.
А якщо раптом термометр розбився у лікарні чи іншому публічному місці, це створює високий ризик для багатьох, у тому числі для пацієнтів з ослабленим імунітетом, дітей, літніх людей. Швидкі дії для попередження наслідків Якими ж мають бути вірні дії при розбитті ртутного термометру? По-перше, головне не панікувати, радять спеціалісти.
Для безпеки оточуючих насамперед варто їх евакуювати, тобто потрібно вивести всіх людей та тварин із кімнати, де стався інцидент. Потім щільно закрийте двері, щоб обмежити розповсюдження парів ртуті. При цьому намагайтеся не створювати сильного протягу, бо це може рознести кульки ртуті по всій оселі.
Для провітрювання відкрийте вікна, але без сильної течії – свіже повітря знизить концентрацію парів.
У якості засобів захисту одягніть гумові або латексні рукавички, маску або респіратор, якщо є.
Ртуть видаляють повільно і акуратно, аби не розпорошити кульки. Підсуньте кульки ртуті аркушем щільного паперу або картону, аби згуртувати їх. Використовуйте скотч чи клейку стрічку для дуже маленьких кульок.
Зберіть також у паперовий рушник і великі уламки термометра, покладіть у герметичний пакет.
Зі щілин у підлозі помешкання ртуть можна зібрати медичним шприцом без голки або ж ватою на паличці.
Потім помістіть зібрану ртуть, скотч, рукавички та всі використані матеріали у щільно закритий пакет.
Чого ніколи не слід робити при видаленні “бризок” ртуті з розбитого термометра? Не користуйтесь пилососом, він лише розпилить ртуть у повітрі; не використовуйте віник або ганчірку, це рознесе частинки ртуті по поверхні; не виливайте зібрані кульки до каналізації, бо ртуть може забруднити не лише ваше помешкання, а й зовнішнє середовище.
І допоки ртуть не зібрана і приміщення не провітрено і не демеркуризовано, діти та тварини не повинні перебувати у такій кімнаті, бо вони є більш чутливими до парів ртуті. Лише після правильної очистки та виведення ртуті доступ туди можна поступово відновлювати.
Звичайно, розбитий ртутний термометр є дійсно серйозною домашньою аварією. Але з чіткими діями, захистом та правильним прибиранням ви можете мінімізувати ризики для себе та для ваших близьких. Важливо не панікувати, діяти послідовно і при необхідності звертатися до професійних служб за допомогою.
Що ж робити зі ртуттю після збору*? Не викидайте її у сміття, натомість збережіть у герметичному контейнері. Потім зателефонуйте у місцеву службу утилізації небезпечних відходів або екологічну службу, котрі приймають ртуть для подальшої переробки.
У багатьох містах існують спеціальні приймальні пункти для небезпечних відходів, тож краще дізнатися про них заздалегідь.
При цьому викликати фахівців варто, якщо ви не впевнені у повному зборі ртуті; ртуть розлетілася під плінтуси, між паркетом, у щілини; інцидент стався у публічному місці, багатоквартирному будинку або лікарні; у приміщенні є діти, вагітні або люди з хронічними хворобами, котрі перебували під час розливу ртуті.
В Україні у таких випадках можна звернутись до ДСНС або місцевої служби порятунку.
До речі, завдяки тому, що шкода від використання ртутних термометрів може бути доволі високою, нині у медзакладах професійні термометри зі ртуттю майже всюди замінюють електронними. Поширені запитання *Що таке метилртуть і чим вона небезпечна? Ртуть, котра потрапила в повітря або воду, не розкладається у природі, а переміщується між атмосферою, водою, ґрунтом і навіть накопичується в організмах риб та тварин. Потрапивши у ґрунт або воду, ртуть перетворюється мікроорганізмами на метилртуть – дуже токсичну форму, що біоакумулюється у тілі риб, а потім і у людей, які їх споживають. *Що робити зі ртуттю після збору? Не викидайте її у сміття, натомість збережіть у герметичному контейнері. Потім зателефонуйте у місцеву службу утилізації небезпечних відходів або екологічну службу, котрі приймають ртуть для подальшої переробки.
Віра Коваленко