Дефіцит кадрів остаточно закріпився як системний ризик через це головним капіталом бізнесу став його персонал. Через нестачу кадрів в деяких сферах працівникам пропонують більші зарплати. Хто ці щасливці та як оплачується їх праця? Контрольована рівновага Український ринок праці увійшов у 2026 р. без ілюзій, але з відчуттям контрольованої рівноваги.
Попри війну та економічну невизначеність, минулий рік не став роком зупинки розвитку. Майже половина компаній активно шукали нові ринки та клієнтів. Частина бізнесів відкривала нові напрямки, а окремі організації виходили на іноземні ринки та запускали офіси за кордоном.
Експерти кадрового порталу GRC констатують, що бізнес не повернувся до довоєнної реальності, але й не застряг у кризовій.
Як показали результати їх всеукраїнського щорічного дослідження “Барометр Ринку праці”, 91% компаній продовжують працювати у повному обсязі. Цей показник фіксує подальшу стабілізацію, адже це на 5% більше, ніж роком раніше.
Водночас відновлення залишається нерівномірним. 8% компаній функціонують частково, але планують відновлення своєї бізнес-активності. 1% компаній наразі не працюють, але готуються до відновлення діяльності. Найбільший тиск продовжують відчувати важка та видобувна промисловість, енергетика, виробництво, консалтинг та аудит, страхування, некомерційний сектор, а також сфера мистецтва та культури. Саме ці галузі найгостріше реагують на безпекові ризики, перебої з логістикою та скорочення інвестицій. Кадровий голод – системний ризик Дефіцит кадрів остаточно закріпився як системний ризик. Минулого року, згідно з інформацією GRC, компанії зробили ставку на утримання команд. Для 65% роботодавців збереження персоналу в повному складі стало пріоритетним, понад 60% компаній намагалися утримати конкурентний рівень оплати праці. “Наприкінці 2025 р. компанії дедалі частіше говорили не про те, як утриматися на плаву, а про те, як закріпити позиції та не втратити головний актив – людський капітал”, – кажуть експерти кадрового порталу GRC. Там кажуть, що бізнес дедалі чіткіше усвідомлює, що заміна ключового спеціаліста сьогодні дорожча і складніша, ніж будь-яка інша операційна втрата. Паралельно компанії концентрувалися на збереженні клієнтів і ринків збуту.
Ключовим завданням для українського бізнесу у поточному році залишається закріплення стабільності. У центрі стратегій компаній – утримання персоналу, конкурентна оплата праці та збереження експертизи всередині команд.
Кадровий дефіцит, який став одним з головних ризиків минулого року, у 2026 р. лише посилює свою вагу, тому роботодавці дедалі частіше обирають модель “утримати й розвинути”, а не “скоротити й замінити”. На кого полюють роботодавці Наразі в Україні критично бракує кваліфікованих робітників, а слюсарі й зварювальники з розрядом стали одними з найбільш затребуваних фахівців. “Дефіцит кадрів уже штовхає зарплати вгору й робить робітничі професії одними з найперспективніших на ринку праці”, – сказала керівниця однієї з кадрових платформ Марія Абдулліна. За її словами, роботодавці буквально “полюють” за фахівцями з розрядом, готові підвищувати зарплати та покращувати умови праці, аби залучити або втримати працівників.
Своєю чергою експертка з ринку праці Валентина Гаврюшенко підтвердила високий попит на робітників. “Наразі через високий попит на робітників й обмежену пропозицію зарплати зростають по всій Україні, особливо у сферах з гострою нестачею персоналу. Зокрема, високий попит на працівників спостерігається у галузі логістики та транспорту, особливо не вистачає водіїв. Відчутний дефіцит кадрів і в низці інших сфер: у будівництві, машинобудуванні, металургії та технічних спеціальностях”, – зазначила вона в коментарі 24 каналу. Робітничі професії опинилися в унікальній позиції, адже без вищої освіти, але з реальною кваліфікацією, працівники можуть розраховувати на стабільний дохід і довгостроковий попит. “Через “кадровий голод” роботодавці змушені підвищувати рівень заробітних плат, аби залучити фахівців у ці критично важливі галузі”, – каже Гаврюшенко. За її даними, минулого року компанії в середньому підняли ставки на 10–20%.
Додатковим викликом є вікова структура працівників, адже у критично важливих галузях домінують фахівці віком 55+, які найближчими роками залишатимуть ринок праці. Молодь же системно не заходить у ці професії, що лише посилює дисбаланс. Скільки платять та як це залежить від регіону? В Україні середня зарплата станом на січень поточного року склала 27 500 грн. Це на 22% більше, ніж було рік тому. “Середня зарплата в Україні – 27 500 грн. Це на 22% більше, якщо порівнювати з січнем минулого року.”, – йдеться в даних порталу Work.ua. Найбільше зросла зарплата у маркувальників – на 150% до 25 тис грн. Далі йдуть: HTML-верстальник – 40 тис. грн (+86%), робототехнік – 27 тис. грн (+85%), інвестиційний аналітик – 50 тис. грн (+79%), швейцар – 25 000 грн (+72%), керівник відділу постачання – 65 тис. грн (+63%), варник – 35 тис. грн (+63%), інженер-програміст – 40 тис грн (+60%), shopify-розробник – 55 000 грн (+59%), вахтер – 14 тис. грн (+56%)
Найпопулярніша спеціальність – продавець-консультант. У середньому на таких вакансіях платять 22,5 тис. грн. На другому місці за кількістю розміщених вакансій – менеджер із продажу. Такі фахівці отримують у середньому 35 тис. грн. На третьому місці з зарплатою у 26 тис. грн – комірники.
Водночас кадровий портал robota.ua показує іншу статистику. У вакансіях середня зарплата склала 24 421 грн.
Зарплати суттєво різняться залежно від регіону. Найвищі доходи традиційно фіксують у столиці – 48 тис. Грн. На другому місті попри війну – Луганська область – (45 160 грн). На третьому – Київська область (31 200 грн). Водночас у Кіровоградській, Чернівецькій та Чернігівській областях середні зарплати залишаються значно нижчими на рівні 22-23 тис. грн, що ще більше ускладнює питання залучення кадрів у регіонах.
За галузевим розподілом лідерство за рівнем доходів зберігають IT та телекомунікації, однак саме ці сфери мають вищий поріг входу. Натомість у сфері мистецтва, творчості та розваг фіксуються найнижчі зарплати.
Вікторія Хаджирадєва
Бізнес почав цінити людський капітал
Дефіцит кадрів остаточно закріпився як системний ризик через це головним капіталом бізнесу став його персонал. Через нестачу кадрів в деяких…