Україна може отримати членство в ЄС вже наступного року, але часткове

В ЄС розмірковують над тим, аби надати Україні можливість прискореного вступу вже наступного року. Цей план назвали “зворотнім розширенням”. В чому його суть, які плюси він несе Україні та наскільки реально втілити його в життя? “Зворотне розширення” ЄС розробляє безпрецедентний план, який може дати Україні часткове членство у 2027 р. Про це розказали Politico на умовах анонімності представник ЄС та два європейських дипломати. Остання версія прискореного членства України дістала назву “зворотне розширення”, оскільки фактично вводить країни в блок на початку процесу виконання критеріїв членства, а не наприкінці.
Представники ЄС заявляють, що реалізація цього плану дасть Україні “перепочинок” для завершення всіх реформ, необхідних для повноцінного членства в блоці. Також, на їхню думку, це зменшить імовірність того, що Україна коли-небудь відмовиться від надії приєднатися до ЄС. “Це буде свого роду переналаштування процесу – ви приєднуєтеся, а потім вам поступово запроваджуються права та обов’язки. Таким чином, відбудеться переосмислення того, як ми здійснюємо приєднання, з огляду на зовсім іншу ситуацію, яка склалася зараз порівняно з тим часом, коли Комісія встановила критерії приєднання”, – сказав представник ЄС, знайомий зі змістом обговорення. При цьому, ідея такого вступу полягає не в тому, щоб знизити планку, а в тому, щоб створити політично потужний сигнал для країн, чий вступ до ЄС затримується через війну або протидію з боку таких столиць, як Будапешт.
Своєю чергою голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн підкреслила можливість для країн-кандидатів отримувати переваги членства ще до офіційного вступу. “Ми хочемо, щоб розширення стало не лише процесом “все або нічого”, але й процесом, у якому країни-кандидати можуть крок за кроком отримувати вигоди від членства в ЄС. Ми називаємо це “зворотним розширенням”, – де інтеграція в окремі сфери нашого єдиного ринку відбувається вже зараз, не чекаючи на день офіційного вступу”, – сказала вона. П’ять кроків назустріч ЄС Журналісти Politico взяли коментарі у п’яти дипломатів, які представляють різні країни ЄС, трьох представників блоку, а також двох українських чиновників, які побажали залишитися анонімними. На основі їхніх заяв видання виділило п’ять кроків на шляху реалізації цього плану.
Перший крок полягає в тому, що ЄС надасть Україні “попередню підтримку в процесі вступу. Зокрема, це включає в себе надання Києву неофіційних вказівок під час переговорів щодо “кластерів”. При цьому наголошується, що “жодних компромісів у питанні реформ не буде”. Таку думку підтримали двоє високопоставлених дипломатів із країн, які надають Україні підтримку, а також усі представники ЄС, з якими розмовляло видання. “Членство в ЄС приносить користь тільки в тому разі, якщо перетворення відбуваються в межах процесу розширення – у цьому і полягає справжня сила членства в ЄС”, – сказав один із чиновників. Під час другого кроку уточнюється, що однією з проблем для членства України в ЄС залишається необхідність залучити всі 27 країн-членів для одностайної підтримки, зокрема проросійського прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана. За даними видання, Єврокомісія і столиці ЄС стежать за виборами в Угорщині, які відбудуться у квітні.
Згідно з третім кроком, якщо Орбана переоберуть, ЄС сподівається вплинути на нього за допомогою президента США Дональда Трампа.
Четвертий крок розроблено на випадок, якщо попередні не спрацюють. На цьому етапі Угорщину можуть позбавити права голосу за статтею 7 договору ЄС, її застосовують, коли країна ризикує порушити основні цінності ЄС. Це вважається найсерйознішою політичною санкцією, яку може накласти ЄС.
П’ятий крок має розв’язати проблему з подолання безвихідної ситуації в питанні вступу нових країн до блоку. Як в Україні дивляться на ідею часткового членства В Україні ідею “часткового членства” або “зворотного розширення” сприймають як складний компроміс між геополітичною терміновістю та бюрократичною реальністю Брюсселя. Попри те що офіційний Київ завжди наполягав на повноправному статусі, у лютому 2026 р. дискусія змістилася в бік прагматизму: Україна готова розглядати проміжні етапи, якщо вони матимуть чітку юридичну силу та конкретні часові межі.
Основний інтерес української сторони полягає в тому, щоб інтеграція стала частиною великої мирної угоди, яка зафіксує незворотність європейського шляху. Політики та експерти наголошують, що навіть часткові права – як-от участь у засіданнях Ради ЄС без права вето або повний доступ до єдиного ринку – є кращими за нескінченне очікування в “передпокої” кандидатства.
Водночас у владних коридорах застерігають від створення “другосортного” членства.
Президент Володимир Зеленський неодноразово підкреслював, що Україна заслуговує на повну інтеграцію за свою стійкість, проте він також визнає важливість фіксації дат. “Тому ми говоримо: назвіть дату. Чому конкретна дата? Тому що під цією датою підпишуться Україна, Європа, США і Росія. Росія спробує зупинити наш рух, тому офіційне затвердження графіка, навіть у форматі поступових кроків, є для нас питанням безпеки, а не лише економіки”, – казав він. Експертне середовище в Києві додає, що “зворотне розширення” може стати рятівним колом для української економіки в період відбудови. Можливість приєднатися до окремих кластерів ЄС ще до виконання всіх 100% вимог дозволить бізнесу працювати за європейськими правилами вже зараз, що фактично зробить вступ технічним завершенням тривалого процесу трансформації. “Зворотне розширення”, може стати справжнім рятівним колом для української економіки в період великої відбудови. Можливість приєднатися до окремих кластерів ЄС ще до виконання всіх 100% формальних вимог дозволить нашому бізнесу працювати за європейськими правилами гри вже зараз. Це фактично зробить фінальний вступ лише технічним завершенням тривалого процесу глибокої трансформації, а не шоковою терапією в один день”, – каже Володимир Панченко, доктор економічних наук та директор Аналітичного центру “Growford Institute”. Вікторія Хаджирадєва